Заяви приймаються від власників та співвласників пошкодженого чи знищеного нежитлового нерухомого майна. Якщо в об'єкта нерухомості є декілька співвласників, кожен має можливість подати заяву окремо.
В цій категорії заяв підлягає відшкодуванню - вартість знищеного майна або ремонту чи відбудови пошкодженого майна.
«Нежитлове нерухоме майно» - це будь – яке майно, яку не можна перемістити і яке не використовується для постійного проживання людей. Прикладами такого майна можуть бути:
- офісні будівлі;
- гаражі та місця для паркування;
- складські будівлі або приміщення;
- будь – яке інше нежитлове майно, що належить фізичній особі. Наданий перелік не є вичерпним.
Щоб подати заяву необхідно відповісти на питання та надати інформацію, яка запитується на всіх кроках під час подання заяви на порталі Дія. Деяка інформація буде взята з різних існуючих електронних джерел, деяку - потрібно внести самому.
Якщо майно не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав, під час заповнення заяви потрібно додати такі документи:
- документ, що підтверджує набуття права власності на об'єкт, що подавався разом із заявою про реєстрацію.
Якщо проводилася оцінка зруйнованого чи пошкодженого майна, зокрема експертна, - документи проведення такої оцінки.
Чи можна подати заяву, якщо майно використовувалося в комерційних цілях?
Так, заяву щодо нежитлового нерухомого майна, яке використовувалося в комерційних цілях, можна подати в цій категорії, якщо майно належало фізичній особі. Однак така заява може стосуватися лише вартості майна або витрат на його ремонт.
Якщо ваша заява також стосується інших збитків, таких як втрачений прибуток від пошкодження або знищення, вам слід також подати заяву в іншій категорії, наприклад A3.5 (втрата приватного підприємництва).
Що можна надати як додаткові докази події, внаслідок яких сталося пошкодження або знищення?
Ви маєте надати всі необхідні докази, щоб підтвердити факт пошкодження або знищення. Ви самостійно вирішуєте, які докази надати на підтримку вашої заяви. Наприклад, серед можливих доказів можуть бути такі:
- документи або інформація від державних, місцевих, правоохоронних або судових органів;
- звіти міжнародних організацій або організацій громадянського суспільства;
- повідомлення засобів масової інформації, в тому числі інтернет-видань та інформаційних каналів у месенджерах;
- письмові свідчення сусідів, місцевих представників або керівників житлово-комунального господарства чи інших осіб, які можуть підтвердити подію.
Наданий перелік можливих доказів не є вичерпним.